Як витримати хворобу чи деменцію батька, коли він більше не впізнає мене?

Оплакуй батька, якого вже нема, поки тіло ще тут; горювати за живою людиною дозволено. Не вимагай упізнавання чи вдячності, яких він дати не може. Дай йому гідну присутність — твоя турбота тепер і є пошана. І молися про себе, прямо: це марафон, і тобі потрібно досить, щоб дійти до кінця, не зруйнувавшись. Узяти справжню допомогу — не зрада.

Заповідь — кібуд ав ва-ем, шанування батька й матері: у ці роки воно стає не послухом, а ніжністю, охороною гідності того, хто сам її вже не збереже.

З джерел «Не кинь мене в час старості, коли сила моя переводиться, не лиши мене» — Псалом 71